Нині Божа Любов всіх до себе пригорне,
В Храм згорьовані, хворі, невтішні прийдуть.
Як терновий вінок, смуток душу огорне,
Чисті сльози на рани Христові впадуть,
Хресні муки тяжкі і нелюдські страждання...
Плащаницю встелили весняні квітки,
І заплакав весь світ у жалобнім прощанні
З Тим, Хто Істину людям приніс на віки.
Сину Божий! Яке невимовне терпіння
Ти пройшов, щоб ці муки пекельні знести.
Хай Твій приклад додасть нам сьогодні сумління,
Щоб свій хрест нелегкий на цім світі нести.
Надія Кметюк,
Коломия, Україна
Надія Кметюк (нар. 1961р.) - авторка поетичних збірок “Божі очі” (1996) та “Ave Маріє” (1998), лауреатка премії ім. М. Підгірянки в галузі літератури та мистецтва обласного товариства “Просвіта”.
Нещодавно вийшла друком збірка вибраних творів поетеси:
Надія Кметюк. Молитви Надії: духовна поезія. — К: Лелека, 2012. — 64 с. — іл.
Ця тяжкохвора жінка мешкає зі старенькою мамою у містечку Коломия на Івано-Франківщині. Вже багато років Надія не виходить із дому, ув’язнена хворобою... проте у світ, ніби птахи Божі, полетіли її вірші.
З дозволу авторки розміщую в мережі її твори. Сама Надія не вміє користуватися комп’ютером.
Добре слово - надихає, окрилює і підтримує. Якщо ви захочете написати цій людині, надіслати їй листівку до свята, підтримати морально або матеріально, опублікувати її твори в часописі, альманасі чи на інтернет-ресурсі, пишіть на мій мейл zorianazhyvka@ukr.net і я надам Вам її домашню адресу.
ЗЖ
Прочитано 3952 раза. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Сквозь века. - Юлия Пескова Милые мои, дорогие! Пересмотрите свою жизнь!
Порой нам кажется , что мы делаем все правильно, честно живем, свято ходим перед Богом... Но как же часто мы так легко попадаем в сети лукавого! Хранит Вас Господь от этого!
Вера действует Любовью - Чала Вячеслав Меня в начале постоянно загоняли в тупик каверзные вопросы со стороны тех, кому я пытался евангелизировать. И я бессильно вопрошал Бога, как отвечать? Как жить? Почему все так? Чего Ты от меня хочешь? И тут при чтении натолкнулся взглядом на маленький стишок. И он перевернул все во мне во мгновение ока. Вот это да! подумал я. Как все просто: да будет Бог все во всем. И ничего другого не должно быть, кроме Бога. Хоть где. Хоть в душе, хоть в пакибытии, хоть в глубине, хоть в высоте. Если принять сердцем правду, то ничего другого и не останется. Да будет Бог все во всем. Ничего другого не надо. Это и есть ответы на все вопросы, с этим становится легче любое бремя, так проще жить. Так любовь будет жить в тебе за тебя. А ты будешь просто радоваться, наслаждаясь этим даром, этим освобождением, и зная, что ты уже спасен. Слава Богу, аминь.